Знову пощастило на пригоди. Вперше був у великих печерах. І застряг в цій тріщині. (читайте попередні пости як я провалювався в тріщини льодовика і залетів з парашутом у дерево, ггг)
Я спочатку спробував і передумав, бо не влазила грудна клітина (плечі вдалося просунути по черзі).
Але після того як усі дівчата її пролізли (інші хлопці виявилися розумніші за мене), вирішив спробувати. Добряче видихнувши і з ривком мені вдалось пропхати грудну клітину до середини. Потім я вже зрозумів що дарма. Дівчата казали, що далі ширше і шо варто рухатися вперед. ну я проліз до середини, а воно щось таки і не стало ширше....
читати далі...
молодець
ВідповістиВидалитикруто
ВідповістиВидалитидавно такого задоволення не отримував від читання :)